Сайт вчителів України » Методика викладання » Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році

div>
 
 
 

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році

Автор: Stanislav опубліковано: 26 серпня 2010, переглядів: 18368

0
Фізика


У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Навчання фізики та астрономії в сучасній школі є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних та астрономічних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства та створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів школярів.

Особливості вивчення фізики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів


Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що його побудова базується на двох концентрах.
Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.
Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.
У 10-му класі розпочинається вивчення другого концентру. У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій — класичної та релятивістської механіки, молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, електродинаміки, квантової та ядерної фізики. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування отриманих знань для розв’язання теоретичних та експериментальних завдань.
З метою створення умов для урахування життєвих та пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі ґрунтується на засадах профільної освіти.
Навчання фізики здійснюватиметься відповідно до змісту, який закладено в навчальних програмах трьох рівнів: рівні стандарту, академічному та профільному рівнях. Зміст навчальної програми рівня стандарту спрямовано на вивчення фізики як елементу загальнолюдської культури, на формування світоглядних уявлень про картину світу. На академічному рівні закладаються основи системних фізичних знань, достатніх для продовження навчання за напрямами, де потрібна відповідна фахова підготовка. Навчання фізики на профільному рівні ставить на меті формування в учнів фундаментальних знань та навичок, які будуть запорукою успішного подальшого навчання у вищих навчальних закладах, пов’язаних з обранням майбутніх професій у галузі науки, техніки і технологій.
Зміст усіх програм побудовано за принципом доповнення. Для цього в тексті змісту навчальних тем використано різні шрифтові форми: напівжирний шрифт відображає зміст програми рівня стандарту, звичайний — доповнення для академічного рівня, курсив — доповнення для рівня профільного навчання.
Незважаючи на те, що програма рівня профільного навчання значно перевищує за обсягом навчальних годин програму академічного рівня, її зміст спрямований головним чином на поглиблення знань, а не на екстенсивне їх розширення. Структура курсу фізики цих рівнів є ідентичною, проте вона відрізняється від програми рівня стандарту. Це зумовлено тим, що завдання академічної і профільної програм по суті близькі й мають прагматичний характер, на відміну від програми рівня стандарту, яка по суті світоглядна.
Зміна спрямованості змісту навчальних програм у старшій школі відбивається й у відмінностях до рівнів застосування одержаних знань для розв’язування задач і виконання експериментальних робіт. Спостерігається поетапне збільшення кількості лабораторних робіт у навчальних програм різних рівнів. Окрім того, у навчальних програмах академічного та профільного рівнів значна кількість годин відводиться на виконання робіт фізичного практикуму.
З метою здійснення рівневого профільного навчання з фізики належна увага повинна приділятися під час організації навчального процесу удосконаленню методів навчання, впровадженню проблемних, пошуково-дослідницьких, інтерактивних та інших технологій, що є актуальними в системі освіти.

Навчально-методичне забезпечення вивчення фізики в 10-х класах
загальноосвітніх навчальних закладів


За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу Міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі п’ять підручників з фізики відповідно до рівнів навчання в старшій школі.

Рівень стандарту

Підручник «Фізика. 10 клас» (автори: Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В.Ф. Савченко) спрямований на реалізацію змісту навчальної програми рівня стандарту. Цей підручник відповідає дидактичним принципам науковості, доступності та системності навчання. Він містить п’ять розділів, кожний з яких починається висвітленням основних питань, що вивчатимуться у цьому розділі. Матеріал підручника структуровано за ступенем важливості: що саме потрібно знати і запам’ятати (основні закономірності перебігу фізичних явищ і процесів). Кожний параграф містить основний теоретичний матеріал, цікаві факти за вивченою темою, замальовки з біографій учених-фізиків, а також рубрику «Важливо знати, запам’ятати».
Частина матеріалу, що подана для додаткового читання (її виділено піктограмою), необхідна для учнів, які хочуть глибше опанувати шкільний курс фізики, зокрема для тих, хто обиратиме фізику під час зовнішнього незалежного оцінювання.

Автори підручника «Фізика. 10 клас» ( Л. Е. Генденштейн, І. Ю. Ненашев) прагнули подати фізику як живу науку, що є частиною загальної культури: наведено багато прикладів виявлення та застосування фізичних законів у навколишньому житті, відомостей з історії фізичних відкриттів, подано ілюстрований опис фізичних дослідів.
Чітка структура підручника полегшує розуміння навчального матеріалу. У тексті виділено головне, а в кінці параграфів і розділів зібрано висновки для узагальнення, повторення та конспекту учня.
Виклад навчального матеріалу у підручнику ведеться у формі діалогу: багато розділів починаються із запитань, відповіді на які можна знайти є цих розділах.
Один параграф підручника розраховано приблизно на один навчальний тиждень.

Підручник “Фізика” для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів (автори В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий) видавництва “Освіта” є логічним продовженням серії підручників для учнів 8-9 класів цих авторів. Теоретичний матеріал розділів подано згідно з навчальною програмою рівня стандарту забезпечує розуміння та пояснення відповідних процесів і явищ, законів і теорій. Достатня кількість різнорівневих завдань і задач, зокрема й творчого характеру, лабораторних і практичних робіт дасть змогу закріпити знання, набути вмінь аналізувати, простежувати логічну послідовність і зв’язки у перебігу фізичних явищ.

Академічний рівень

Підручник «Фізика. 10 клас» (автори Ф.Я. Божинова, В.Г. Бар’яхтар) за навчальною програмою академічного рівня продовжує серію підручників з фізики для основної школи, які вийшли друком у видавництві «Ранок».
Кожен параграф цього підручника починається мотивувальним вступом зі зверненням до учнів, у якому пропонується дослідити певне явище, ознайомитися з фізичним підґрунтям відомих процесів тощо. Кожен параграф складається з декількох смислових блоків, назви яких слугують орієнтирами для учнів і сприяють покроковому усвідомленню всього змісту параграфа. Навчальний матеріал подано за єдиною логічною схемою, яка відповідає послідовності етапів фізичних досліджень: знання → спостереження → теоретичні дослідження → гіпотеза → експеримент → нові знання → застосування на практиці.
Контрольні запитання та вправи, які вміщено наприкінці кожного параграфа, забезпечують необхідний мінімум для здійснення не тільки диференційованого, а й особистісно орієнтованого навчання. З метою структурування вивченого матеріалу наведено узагальнювальні схеми та тестові завдання для самоперевірки, які запропоновані наприкінці кожного розділу. Це дозволяє поліпшити продуктивність повторення, надає учневі можливість перевірити власний рівень засвоєння матеріалу, здійснити його корекцію.
Енциклопедична сторінка, якою завершується кожний розділ, знайомить учнів із впливом фізичних досліджень на розвиток різних галузей науки і техніки.
До підручника готується навчально-методичний комплект, до якого будуть входити збірник задач, зошит для лабораторних робіт та посібник для вчителя.

Профільний рівень

Підручник «Фізика. 10 клас» (автори Т.М. Засєкіна, М.В. Головко) призначено для учнів, які навчатимуться в класах фізико-математичного напряму.
Підручник розпочинається параграфами, присвяченими історії фізики як науки, методам наукового пізнання. Основний акцент у цих матеріалах зроблено на узагальнення математичних знань, введенню початків математичного аналізу, необхідних для пояснення фізичних понять і законів.
Одним із важливих методів, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, є розв’язання задач, тому в підручнику надано приклади та алгоритми розв’язання різних типів фізичних задач. Вправи до підручника містять задачі та запитання різних рівнів складності.
Підручник також пропонує цікаві факти, біографії вчених, додатковий матеріал для читання, який викличе інтерес до вивчення фізики. Після кожного розділу все головне, що було викладено в ньому, у сконцентрованому вигляді висвітлено в рубриці «Найголовніше в розділі». Вона допоможе учням за короткий час повторити, систематизувати й узагальнити вивчене.

Програмно-нормативні засади навчання фізики в
загальноосвітніх навчальних закладів


Розподіл навчальних годин між предметами здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які визначено в листах Міністерства освіти і науки від 05.03.10 №1/9-143 та від 10.08.2010 №1/9-543.

У таблиці, що наведена нижче, подано кількість годин та перелік навчальних програм, за якими здійснюватиметься навчання фізики в 7-11 класах.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році


Кількість годин на подовження часу опанування змісту обраної програми навчальними закладами може бути збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану.
Навчальну програму для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики, що передбачає вивчення предмета по 4 години на тиждень, можна використовувати й у загальноосвітніх навчальних закладах, у робочих планах яких на навчання фізики відведено меншу кількість годин.
Навчальні програми з фізики, які видруковано у збірнику програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів видавничою групою «Основа» (2010 рік), адаптовано з урахуванням того, що навчання в старшій школі триватиме два роки. Так, вивчення фізики у 10-х класах на всіх рівнях навчання буде завершуватися темами щодо основ молекулярної фізики та термодинаміки.
У зв’язку із зазначеним змінюється розподіл годин, які відводяться на вивчення тем у навчальних програмах академічного та профільного рівнів. У таблиці наведено кількість годин, яка пропонується на вивчення окремих розділів у 10-му класі за названими рівнями навчання, для складання календарного планування навчального матеріалу.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році


Оновлені навчальні програми для старшої школи розміщено на сайті МОН (www.mon.gov.ua) у розділі «Дошкільна та загальна середня освіта» у рубриці «Навчальні програми». Звертаємо увагу, що деякі питання програмам, наприклад «Скалярні і векторні величини», «Графіки функцій та правила їх побудови», лабораторна робота «Дослідження руху тіла по колу» тощо, наведено у дужках. На розсуд учителя ці теми (лабораторні роботи) можна винести на оглядове або самостійне опрацювання, домашнє виконання.
Програми надають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути зміненою вчителем.
Оскільки в 7-му класі на навчання фізики відводиться 35 годин на рік, то розклад занять може складатися за двома варіантами: по 1 годині на тиждень протягом навчального року або по 2 години на тиждень протягом одного семестру. Другий варіант є більш привабливий, оскільки підвищується ефективність уроків фізики.
Календарне планування начального матеріалу вчителі можуть здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм або видруковувати на окремих аркушах. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.
При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. Дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному у фізичному кабінеті обладнанні за запропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання.
У навчальних програмах наведено перелік робіт фізичного практикуму, тематика якого є орієнтовною. Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму - 1 або 2 години. Години, що відведено на фізичний практикум, можна розділяти на частини і проводити роботи в різних семестрах, а також включати ці роботи в перелік експериментальних завдань, які проводяться протягом вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, яка оцінюється, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності. З метою узагальнення експериментальних методів пізнання і дослідницьких навичок бажано проводити підсумкові заняття, оцінюючи рівень знань та умінь учнів та, як правило, виставляти тематичну оцінку.

У вступній частині експериментальних занять учителеві слід привернути увагу учнів на техніку проведення експерименту та дотримання правил безпечної поведінки, уміння планувати й подавати результати дослідження, розрахунок похибок вимірювання, підготовку висновків щодо проведеної роботи.

Звертаємо увагу, на обов'язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі:
- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики, який проводяться на першому уроці навчального року. Запис про проведення цього інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності; у класному журналі не реєструється;
- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізичного практикуму, який реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);
- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів;
- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів.

Журнал реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кабінеті фізики, може бути на друкованій основі або оформлений на окремих аркушах. Сторінки журналу повинні бути понумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Нижче надано структуру журналу реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році


Рівень складності експериментального завдання забезпечується через:
– самостійність виконання роботи (за допомогою вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції, можливістю виконання роботи на індивідуальному обладнанні);
– активізацію самостійної пізнавальної діяльності (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів і матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).
– варіативність вихідних даних та індивідуальність запропонованих цілей дослідження;
– додаткові поставлені завдання і запитання.
Оформлення лабораторних робіт та робіт фізичного практикуму може здійснюватися в спеціальних зошитах або зошитах на друкованій основі, яким надано відповідних гриф МОН, а також на окремих аркушах. Ці звітні матеріали мають зберігатися протягом навчального року в кабінеті фізики.
Оцінювання експериментальної діяльності учнів, як правило, включає такі елементи: перевірку підготовленості учнів до роботи; перевірку процесу її виконання, оцінку якості наданого звіту про проведену роботу з урахуванням наведених висновків та узагальнень.
Залежно від мети та завдань експериментальної діяльності висновок до лабораторної роботи або роботи фізичного практикуму може містити наступні елементи щодо виявлення в учнів:
- уміння узагальнювати отриману теоретичну інформацію, здобуті навички відповідно до поставлених цілей експериментального дослідження, використовувати фізичні поняття, закони, принципи для пояснення явищ, що спостерігалися, та проведених експериментів;
- уміння записувати та пояснювати отримані в ході роботи результати дослідження, порівнювати його з відомим фізичними константами (за потребою), доводити правильність отриманих даних, розраховувати та обґрунтовувати похибки вимірювання, виявляти найбільш значущі фактори, які впливали на точність результату дослідження;
- уміння прогнозувати використання результатів дослідження у практичній діяльності;
- загальнонавчальних умінь та навичок роботи з літературою, довідниковими даними.
Зауважимо, що для учнів основної школи (окрім класів з поглибленим вивченням фізики) розрахунок похибок результатів експериментів не є обов’язковим.
Можуть не оцінюватися або оцінюватися вибірково деякі лабораторні роботи, які є демонстраційними та короткочасними, або носять репродуктивний характер, спрямовані на спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів з будовою пристроїв. Приклади таких робіт зазначалися в інструктивно-методичних листах МОН попередніх років.
Якщо учень був відсутнім на уроці, на якому проводилась лабораторна чи інша експериментальна робота, вчителем визначається доцільність її відпрацювання.
З метою підготовки учнів до виконання реальних фронтальних лабораторних робіт, формування та перевірки їх практичних умінь та навичок за допомогою тренажерів, використовуючи для цього інтерактивні моделі лабораторних робіт або відеофрагменти їх виконання, можуть використовуватися програмно-педагогічні засоби, які мають відповідний гриф МОН. Але ці засоби не можуть замінювати проведення реальних експериментальних досліджень.
Звертаємо увагу педагогічних працівників, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 №806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» у навчально-виховному процесі може використовуватися лише навчально-методична література, яка має відповідний гриф Міністерства освіти і науки. Наголошуємо, що гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки України" надається навчальним програмам з предметів інваріантної складової навчальних планів та підручникам, які пройшли апробацію. Гриф "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" надають підручникам, що стали переможцями Всеукраїнського конкурсу, та іншій навчальній літературі з метою її подальшої апробації та використання в моніторингових дослідженнях у загальноосвітніх навчальних закладах. Навчально-методичній літературі (практикумам, методичним розробкам, навчально-методичним посібникам, робочим зошитам, дидактичним матеріалам тощо) за рішенням відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти МОН надається гриф "Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах". Текст грифа МОН зазначається на звороті титульного аркуша, де зазначаються номер і дата листа або наказу МОН, яким надано гриф МОН.
У зв’язку з появою на книжковому ринку літератури з підробкою грифа МОН (наприклад, «рекомендовано МОН за навчальною програмою (лист МОН від …№..)», насправді реквізити листа МОН стосуються лише навчальної програми), звертаємо увагу вчителів до уважного ставлення при виборі навчально-методичної літератури.
Перелік програм, підручників та навчально-методичних посібників, які рекомендовані міністерством, щороку подається в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України.


Оцінювання навчальних досягнень

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється під час виставлення поточних, тематичних, семестрових, річних балів та державної підсумкової атестації. Поточне оцінювання здійснюється за виконання учнями різних видів навчальної діяльності (усні та письмові відповіді, експериментальні роботи, домашні завдання тощо). Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм на основі поточних оцінок. Семестрові оцінки виставляються на основі тематичних з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливості теми, тривалості її вивчення, складності змісту тощо. Окрема оцінка за ведення зошитів з фізики не виставляється.
Мінімально в семестр проводиться одна письмова контрольна робота з фізики, яка може бути оформлена як в окремо заведеному зошиті для контрольних та самостійних робіт або інших видів діагностичної діяльності (наприклад, фізичних диктантів тощо), так і на окремих аркушах паперу. Учитель може використовувати в своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали, яким надано гриф МОН.

У таблиці наведено мінімальну кількість тематичних оцінок (які виставляються у класному журналі в колонці з написом «Тематична» без зазначення дати) та лабораторних робіт, що оцінюються, для класів різних профілів:

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році


Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем.


Допрофільне та профільне навчання

У цьому навчальному році варто звернути увагу на організацію допрофільного навчання учнів 8-9-х класів та профільного навчання учнів старшої школи, адже саме старша школа покликана створювати умови для підготовки молоді до виконання своїх соціальних функцій – трудових, суспільних, а також до подальшого продовження освіти.
При організації допрофільного навчання має враховуватися як розвиток пізнавального інтересу до вивчення предмета, так і усвідомлений вибір спрямованості подальшої освіти та професійної діяльності. Допрофільна підготовка у процесі навчання фізики в основній школі здійснюється за допомогою курсів за вибором різної спрямованості, факультативних занять, засідань гуртків і секцій, проведення екскурсій тощо.
Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128 мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять та курсів за вибором у загальноосвітніх навчальних закладах міської місцевості становить 8 осіб, сільської місцевості - 4 особи.
Метою запровадження допрофільної підготовки є ознайомлення учнів із світом сучасних професій, розширення їхніх знань зі шкільних предметів, орієнтація на правильний вибір профілю навчання в старшій школі тощо.
Впровадження у старшій школі профільних курсів за вибором або факультативів спрямоване на створення умов для орієнтації школярів з метою індивідуалізації навчання та соціалізацію, підготовки до усвідомленого й відповідального вибору сфери майбутньої професійної діяльності.
Основним функціями курсів за вибором (факультативів) у старшій школі є:
• поглиблене й розширене вивчення змісту профільних предметів, забезпечення профільної прикладної та початкової професійної спеціалізації навчання;
• вивчення ключових проблем сучасності на основі міжпредметних зв’язків, сприяння вивченню суміжних предметів;
• орієнтація на удосконалення навичок пізнавальної, організаційної діяльності, вивчення методів пізнання природи;
• ознайомлення з певним видом діяльності людини з метою професійного самовизначення.
Для створення належних умов щодо впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах підготовлено Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії, який видруковано в 2009 році видавничою групою «Основа» (м. Харків).
Програми розроблено авторами та авторськими колективами, до складу яких увійшли вчителі, методисти та науковці з різних регіонів України.
Залежно від особливостей та умов роботи загальноосвітнього навчального закладу і потреб учнів, учителем обирається тематика курсів за вибором (факультативів). За ознакою формування змістового компонента серед програм курсів за вибором і факультативів для реалізації профільного навчання можна виділити:
• світоглядні курси, присвячені вивченню методів пізнання природи, розширення світоглядних уявлень (наприклад: «Шляхи становлення сучасної фізичної картини», «Сучасна фізика та проблеми природознавства як основа філософії» тощо);
• культурно-історичні курси, присвячені історії техніки та розвитку природничих наук (наприклад: «Деякі питання з історії механіки», «Досягнення та перспективи сучасної фізичної науки та техніки» та ін.);
• курси поглибленого вивчення окремих розділів (тем) курсів фізики та астрономії (наприклад: «Оптичні системи й прилади», «Елементи квантової теорії будови атомів» тощо);
• курси, під час проведення яких учні знайомлять з основами суміжних з фізикою й астрономією науками (наприклад: «Біофізика», «Фізика атмосфери» та ін..)
• експериментальні курси, присвячені вивченню методики проведення дослідницької роботи (наприклад: «Експериментальне вивчення явищ у термодинаміці» та ін.);
• прикладні курси, мета яких — знайомство учнів з найважливішими шляхами й методами застосування знань на практиці, вивчення методів розв’язування задач, розвиток інтересу учнів до сучасної техніки та виробництва (наприклад: «Методи розв’язування задач з електрики та магнетизму», «Основні положення динаміки польоту», «Елементи вищої математики під час вивчення фізичних явищ» тощо);
• допрофесійні курси, спрямовані на знайомство з основами професійної діяльності (наприклад: «Сучасні процеси виробництва», «Морехідна астрономія» тощо).

У передмові до збірника наведено тематику запропонованих програм та рекомендовані напрями для профільного навчання.
Матеріали для підготовки уроків і занять, що поліпшують впровадження профільного навчання, розкривають зміст запропонованих у збірнику програм, допомагають учителеві ознайомитися з новими технологіями навчання висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), газеті «Фізика» (видавнича група «Шкільний світ»); у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Світ фізики», «Країна знань», "Вселенная, пространство, время" тощо. У цьому році вийшов друком новий журнал для школярів «Школа юного вченого», спрямований на розвиток творчих і дослідницьких здібностей учнів, залучення їх до наукової роботи. З січня 2011 року почне видаватися науково-популярний журнал для школярів «Фізика для допитливих» (видавнича група «Основа»). Журнал розраховано на учнів як основної так і старшої школи, які цікавляться фізикою. Цим пояснюється рубрикація журналу: «Як це було», «Вони створювали фізику», «Фізика навколо нас», «Новини науки», «Домашня лабораторія» тощо.

Категорія: Методика викладання

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватись або увійти на сайт під своїм іменем.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.