div>
 
 
 

Грізне явище природи

Автор: sagevgen опубліковано: 1 березня 2010, переглядів: 4143

0
Позакласний захід: «Грізне явище природи».

Мета: науково-популярно розкрити явище природи з використанням різноманітних художніх і образотворчих форм; поглиблювати науковий світогляд учнів, створюючи уявлення про матеріальність і єдність світу; викликати в учнів інтерес до читання науково-популярної літератури; навчити учнів поводитись під час грози.

Ведуча. Спостерігаючи природу, людина часто наштовхувалась на загадкові і незрозумілі явища. У далекому минулому, коли людина ще не знала закономірностей навколишнього світу, такі явища здавались їй надприродними. Не знаючи природи різних явищ, наші далекі предки намагались пояснити їх дією фантастичних сил. Безсила перед стихією, людина минулого особливо боялась явищ, які вражали її уяву своєю силою, загадковістю. Сьогодні ми спробуємо розібратися що ж так лякало людей і пояснити це явище природи.
Казкар: Марія Солтис «Про грім та блискавку».
Якось дуже давно, ще до появи людей, оселилося на одній з хмарин подружжя.
А були чоловік і жінка такими легкими, що й не падали. Його звали Грім, а дружину – Блискавка.
Ох, і любили вони посваритися, особливо коли з їхньої хатини-хмарини починався дощ. Іноді їхні побивання переростали у те, що грім дуже голосно кричав, а Блискавка могла скинути щось із хмари на землю.
Поява людей все трохи змінила. Подружжя помітило, що люди їх сильно бояться – навіть нікуди не виходять. Тому чоловік з дружиною час від часу спокійно спостерігали за краплинами, що падали з їхнього дому.
Але коли дощ перетворювався на зливу, і їхні бідкання ставали голоснішими, то Грім і Блискавка попереджали про себе здалеку – щоб люди встигли утекти.
1 історик. У всіх давніх культур блискавка символізує силу, швидкість, рух і є атрибутом бога-громовержця, царя богів. З’єднуючи небо і землю, блискавка уособлює божественну волю, творчий імпульс, що передається на землю і стає рушієм людей і подій. У блискавках вбачали знамення, що посилають боги; місця, куди ударяла блискавка, вважається священним, а люди, уражені блискавкою, - відзначеними Богом.
Блискавка є проявом божого гніву і одночасно благодатним явищем, уособлюючи пробудження внутрішніх життєвих сил.
2 історик. У стародавніх греків блискавкою володів глава олімпійського пантеону богів Зевс. За часів боротьби з титанами циклопи викували Зевсу блискавку – магічну зброю, якою він вразив Кроноса. Перемігши в битвах, Зевс отримав владу над землею і небом, а грім, блискавка і перуни стали його невід’ємним атрибутом.
1 історик. У Давній Індії вважалося, що блискавка символізує могутність і велич Брахмана – безособового Абсолюту, що присутній в основі всіх речей. Брахман пізнається миттєво, блискавично, і у ведичних текстах момент осяяння порівнюється з блискавкою – «істина в блискавці». У Ведах згадується Тріта – стародавнє божество, якого вважають уособленням блискавки. Цей бог пов’язаний з водою, з вогнем і небом.
2 історик. У давньокитайській міфології походження явищ природи пов’язується з Пань-гу, першою людиною на землі: з його подиху народжується вітер і дощ, з видоху – грім і блискавка. За переказом, існувала небесна управа грому. До неї входили бог грому, бог вітру, бог дощу і богиня блискавки. Дянь-му («матінка-блискавка») тримала в піднятих над головою руках два дзеркала. Стоячи на хмарці, вона то зближувала, то розводила дзеркала, у результаті чого і виникала блискавка. Вважалося, що Дянь-му освітлює блискавкою серця грішників, котрих має покарати бог грому.
1 історик. У Давньому Римі Юпітер, як і багато інших стародавніх богів, спочатку не мав людської подоби, а зображувався у вигляді кам’яної стріли, в котрій вбачали символ блискавки. Згодом громові стріли, які він тримає в руці, стали символом могутності і непереможної сили царя богів. Три блискавки Юпітера символізують випадок, долю і передбачливість – три сили, що формують майбутнє.
2 історик. У християнську епоху блискавку пов’язують з одкровенням Божим, як, наприклад, у книзі «Вихід», де грім і блискавка передвіщають явлення Бога на горі Синай. Крім того, блискавка символізує божий суд (у день Страшного суду).
1 науковець. Дощі бувають без гроз і з грозами, тому що хмари бувають звичайні дощові і грозові. Останні відрізняються від звичайних дощових тим, що деякі з них заряджені позитивною, деякі негативною електрикою. Утворюються грозові хмари найчастіше в полудень, коли добре прогріється земля. Повітря, нагріваючись від землі, йде вгору, утворюючи крапельки води – хмару. Кожна краплина води в хмарі має позитивну й негативну електрику: в центрі краплини розміщений позитивний заряд, а такий самий завбільшки негативний заряд – на її поверхні. Вітер розбиває краплину на частини: маленькі з негативним зарядом, більша – центральна частина з позитивним зарядом. Важчі частини краплі утворюють позитивно заряджену хмару, легші – негативно заряджену. Чим дужчий вітер, тим швидше заряджається хмара. Підходячи близько до високого дерева або будинку, грозова хмара збуджує на них електричні заряди протилежного знака. Повітря – це ізолятор, проте при великих зарядах хмари і, наприклад. Будинку електрони від хмари вузеньким повітряним каналом починають текти до землі (до даху будинку). Рухаючись з великою швидкістю, електрони натрапляють на своєму шляху на ядра й електрони. Останні також прямують до землі і знову, стикаючись з атомами повітря, розщеплюють їх.
Повітря внаслідок розщеплення його атомів нагрівається, через що провідність його підсилюється, і воно з ізолятора перетворюється в провідник. Як тільки канал досягне землі, електричні заряди течуть все бурхливіше й швидше. Сполучення негативної електрики хмари з позитивною електрикою землі – це електричний розряд між хмарою й землею. Струм, що виникає при цьому, досягає двохсот тисяч амперів. Розряд триває незначну частку секунди. Повітряний канал дуже нагрівається і тому яскраво світиться – цей є те, що ми бачимо й називаємо блискавкою. Між хмарою й будинком проскакує при розряді іскра. Це блискавка вдарила в будинок. Розряди можуть відбуватись і між двома різнойменно зарядженими хмарами в небі.
2 науковець. Блискавка супроводиться громом. Розглянемо, як він виникає. Через те що повітря в каналі швидко і дуже нагрівається, воно розширюється, причому з швидкістю, що нагадує вибух. Цей вибух, приводячи в коливальний рух повітря, створює сильний звук. Звук (грім) виникає й при швидкому охолодженні повітря після блискавки.
3 науковець. Кульова блискавка – це загадкове явище природи, про спостереження якого повідомляється упродовж декількох століть. Статистична обробка спостережуваних подій показує, що кульова блискавка, як правило, виникає в грозову погоду (близько 70% випадків). Вона з’являється поблизу каналу лінійної блискавки (близько 46%), або металевих предметів та різних пристроїв – розетки, радіоприймачі, антени тощо (близько 43%), або запалюється у повітрі з «нічого» (близько 10%).
Кульова блискавка може вільно проходити через металеві екрани, зачинені вікна і двері, не руйнуючи їх або проплавляючи у них отвори, проникати в ізольовані приміщення (у середину літаків, що летять). Аналіз багатьох спостережуваних подій кульової блискавки дає змогу описати її. Вона є світлим утворенням у повітрі здебільшого сферичної форми діаметром від 1 до 100см. Час її життя від кількох секунд до хвилини. Наприкінці свого існування вона може вибухнути, або погаснути. Інтенсивність свічення кульової блискавки у середньому еквівалентна свіченню лампочки розжарення потужністю 100Вт. Однак її свічення нестаціонарне, і може мати різний колір. Кульова блискавка буває оточена гало, з неї можуть вилітати іскри. Крім того, вона є джерелом радіочастотного випромінювання. Теплове випромінювання її, зазвичай, неінтенсивне. Діапазон її внутрішньої енергії від 0,1 до 103кДж. Поява кульової блискавки у приміщенні приводить до збільшення вмісту озону та двоокису озону в повітря в 50-100 разів.
4 науковець. Учені розрізняють два види кульових блискавок: це вільно плаваюча і прикріплена блискавки. Відомо багато випадків, коли вільно плаваюча поблизу людей кульова блискавка була цілком безпечною, вона ніби уникала контакту з ними. Прикріплена блискавка має іншу поведінку, вона затримується на провідниках, або котиться вздовж них, нагріває і навіть плавить метал. На людському тілі вона здатна зробити важкі опіки, або страшні рани.
Можливо, це не два види кульових блискавок, а її різні стани, оскільки здебільшого випадків, коли фіксувався момент руйнування кульової блискавки, її можна описати як прикріплену. Багато учених намагались проникнути в таємницю кульових блискавок. Їхні погляди на це явище природи відображено в понад 100 гіпотезах. Сама кількість висунутих гіпотез свідчить про відсутність усталених поглядів на цю проблему.
5 науковець. Складність і багатогранність природи кульової блискавки донині не дає відтворити її в лабораторних умовах, а несподіваність її появи та короткий час життя і сильне емоційне враження, яке вона справляє на людей, ускладнює її вивчення у природних умовах. Здається дивним, що ми значно краще знаємо, що сьогодні відбувається у глибинах Космосу та атомного ядра, ніж те, що відбувається під час грози за вікном.
Лікар. Гроза – як красиве, так, водночас, і небезпечне природне явище. Небезпеку під час грози становлять ураження блискавкою. Загалом, ураження блискавкою досить не часте явище. Воно складає десятимільйонну долю ризику. Та все ж таки, за даними статистики, у світі щороку від її удару гине близько трьох тисяч людей. Ці сумні факти вимагають знання правил поведінки під час грози.
Щоб знизити ризик під час грози на відкритій місцевості: не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі. Найбільш небезпечними є сосна, дуб, тополя, ялина. Дуже рідко блискавка влучає у вербу, клен, кущі. На відкритому просторі краще присісти у суху яму чи траншею. Але не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом, тому краще сісти, злегка нахиливши голову, щоб вона не була вище предметів, які знаходяться поруч; не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, наметах, тим більше серед острівців дерев. Не потрібно бігти. Перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом; негайно слід позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи при вас: лопати, ножі, сокири, браслети, навіть годинники – покладіть у захищеному місці далі від себе.
Якщо вас двоє чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл.
Час грози припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні – велосипед поставте якнайдалі від себе, а коня прив’яжіть, бажано до невисокого дерева. Не потрібно купатися під час грози, але якщо гроза застала під час купання, то слід до берега добиратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками; якщо гроза застала вас на човні, то слід вибратися на берег, а коли це неможливо, то слід сидіти нерухомо, витягши з води весла.
У горах маємо уникати різних виступів і підвищень. Небезпечними можуть бути й металеві предмети, отже, не варто перебувати поряд із ними.
Якщо ви знаходитеся в приміщенні: негайно зачиніть усі двері, квартирки, вікна і відійдіть подалі від них, також тримайтеся на відстані від електроприладів, будь-якого металевого начиння; не користуйтеся водогоном, не слід митися у ваннах, утримайтеся дзвонити по телефону.
Тож, якщо людина не розгубиться і згадає ці поради, її обмине навіть та десятимільйонна доля ризику, яку таїть у собі блискавка.

Категорія: Головна » Інформаційні технології в освіті » Школа передового педагогічного досвіду

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватись або увійти на сайт під своїм іменем.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.