» Головна » Інформаційні технології в освіті » Школа передового педагогічного досвіду » Розвиток успішності інтелекту на уроках фізики.

div>
 
 
 

Розвиток успішності інтелекту на уроках фізики.

Автор: sagevgen опубліковано: 28 лютого 2010, переглядів: 3652

0
Формування успішності інтелекту на уроках фізики.

На сучасному етапі школа має виховувати творчу особистість, упевнену у своїх силах, здатну до саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Для здійснення цього завдання вчитель повинен бути не тільки носієм інформації, але й педагогом, психологом, здатним здійснювати адекватну психологічну підтримку і корекцію особистості, яка формується в такий непростий період розвитку суспільства.
Учитель повинен формувати в учнів надію, що вони самі здатні керувати своїм життям, допомогти навчитись приймати рішення, розвинути в собі сильні боки характеру, справлятися зі стресами – усе це є підґрунтям розвитку інтелекту успіху.
Тому метою діяльності сучасних педагогів має стати пошук і створення системи методів та форм роботи, що формують в учнів інтелект успіху, який складається з трьох аспектів мислення : аналітичного, практичного і творчого.
Для розв’язання задач і тестів у школі має значення тільки аналітичний інтелект і як правило він визначається в школі як прояв розуму. Але для багатьох учнів аналітичний інтелект може бути менш корисним в їх дорослому житті, ніж інтелект практичний і творчий. Аналітичний інтелект використовується для розв’язання проблеми, творчий – для вибору проблеми та генерування продуктивних ідей, а практичний – для використання цих ідей, забезпечення ефективності рішень у повсякденному житті.
Часто трапляється, що учень, який відмінно встигав у школі, був улюбленцем вчителів, у реальному житті не досягає успіху. У чому причини його невдач? Справа в тому, що дуже часто ті діти, які добре навчаються , щвидко розв’язують задачі, добре запам’ятовують формули, вміють ставити перед собою задачі і їх цінують за важливістю проблем, за які вони беруться. Але розумові здібності передбачають, у першу чергу, не стільки кількість знань, скільки збалансоване уявлення про те, коли і як використовувати аналітичні , творчі та практичні здібності. Розумові здібності використовують під час пошуку шляхів для досягнення мети. Інтелект успіху спрямований на пошуки оптимального балансу своїх здібностей для досягнення мети особистості.
І тому я вважаю, що учню, щоб устигати з предмета, недостатньо просто завчити матеріал з підручника. На мій погляд, оволодіння аналітичним, творчим та практичним видами мислення відіграє важливу роль у навчанні, сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
Аналітичний інтелект – важлива складова інтелекту успіху. Діти з розвинутим аналітичним інтелектом добре встигають, легко засвоюють новий матеріал, але вони не дуже сильні у висуванні власних ідей.
Тому вчителі повинні поступово і системно розвивати всі пізнавальні процеси дитини: увагу, пам’ять, мову, мислення, уяву; спираючись на процеси пам’яті, використовувати логічне й асоціативне мислення для запам’ятовування; розвивати вміння дітей самостійно ставити проблеми для себе у процесі навчання; накопичувати ресурси навчання: знання, досвід, натхнення.
Найважливішим аспектом творчості є творчий інтелект, який полягає у властивості виходити за межі прийнятих норм і генерувати нові цікаві ідеї. Творчу особистість відрізняє синтетичне мислення, здатність бачити зв’язки, приховані для інших людей. Творча людина повинна вміти аналізувати свої ідеї й оцінювати їх переваги.
Третій аспект творчих здібностей – практичний інтелект – полягає в умінні перетворювати теорію на практику, а абстрактні ідеї – на конкретні результати. Практичні здібності потрібні для того, щоб виділити між цікавих ідей ті, яким можна знайти конкретне застосування.
Таким чином, творчість перекидає місток між аналітичним і практичним інтелектом. Учитель повинен пояснювати своїм учням, що творча натура завжди має прагнути до рівноваги творчого, аналітичного і практичного аспектів інтелекту.
Розвиваючи творчий інтелект, учитель повинен пам’ятати, що творчі люди здатні висовувати плідні ідеї з допомогою власної уяви, тому він має менше користуватися звичкою формулювати проблеми для учнів і частіше спонукати їх до самостійної постановки завдань для себе.
Необхідно, щоб учень досяг у своєму розвитку такого рівня, який дозволяв би йому не лише розв’язувати , а й самостійно знаходити в навколишньому світі проблеми і ставити на їхній основі власні завдання.
Уміння ставити перед собою проблемне завдання, а потім і проміжну мету для поетапного його розв’язання виховує:
• цілеспрямованість у досягненні мети;
• упевненість у власних силах і розумових здібностях;
• самостійність у виборі мети та засобів досягнення цієї мети;
• відсутність дискомфорту та рішучість у ситуації вибору;
• бажання, а потім і звичку брати на себе розв’ зання проблеми вибору.
Саме завдяки таким якостям характеру людина в майбутньому стає більш пристосованою, орієнтованою на мінливе навколишнє середовище, тобто людиною з розвинутим інтелектом успіху, а отже, такою, яка приносить велику користь і собі й суспільству.

Категорія: Головна » Інформаційні технології в освіті » Школа передового педагогічного досвіду

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватись або увійти на сайт під своїм іменем.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.